утамовувати

утамо́вувати

(втамовувати), -ую, -уєш, недок., утамувати (втамувати), -ую, -уєш, док., перех.

1》 Переборювати, стримувати, припиняти вияв якого-небудь почуття або відчуття.

|| Ослабляти, заглушати.

2》 Задовольняти голод, спрагу і т. ін.

Значення в інших словниках

1. утамовувати — утамо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утамовувати — УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТАМУВА́ТИ (ВТАМУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. 1. Переборювати, стримувати, припиняти вияв якого-небудь почуття або відчуття. Сліз не можу втамувати, щасливих, гордих сліз... Все гладжу плечі [сина] (В.  Словник української мови у 20 томах
3. утамовувати — СТРИ́МУВАТИ (про почуття, переживання, біль і т. ін. — не давати виявлятися повною мірою), ГАМУВА́ТИ, УГАМО́ВУВАТИ (ВГАМО́ВУВАТИ), ПОГАМО́ВУВАТИ, ПРИГАМО́ВУВАТИ, ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ, УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ) рідше, ГЛУШИ́ТИ, ЗАГЛУША́ТИ...  Словник синонімів української мови
4. утамовувати — УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТАМУВА́ТИ (ВТАМУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Переборювати, стримувати, припиняти вияв якого-небудь почуття або відчуття. Сліз не можу втамувати, щасливих, гордих сліз… Все гладжу плечі [сина] (Сос.  Словник української мови в 11 томах