утаємничений

утаємни́чений

(втаємничений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до утаємничити.

Значення в інших словниках

1. утаємничений — утаємни́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. утаємничений — УТАЄМНИ́ЧЕНИЙ (ВТАЄМНИ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утаємни́чити. Отак малась ціла та справа, в котру я хоч не втаємничений самою матір'ю, знав і розумів її тепер нараз доволі сам... (О. Кобилянська); Ніхто не був ..  Словник української мови у 20 томах
3. утаємничений — УТАЄМНИ́ЧЕНИЙ (ВТАЄМНИ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утаємни́чити. Отак малась ціла та справа, в котру я хоч не втаємничений самою матір’ю, знав і розумів її тепер нараз доволі сам… (Коб.  Словник української мови в 11 томах