утаємничений
утаємни́чений
(втаємничений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до утаємничити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утаємничений — утаємни́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- утаємничений — УТАЄМНИ́ЧЕНИЙ (ВТАЄМНИ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утаємни́чити. Отак малась ціла та справа, в котру я хоч не втаємничений самою матір'ю, знав і розумів її тепер нараз доволі сам... (О. Кобилянська); Ніхто не був .. Словник української мови у 20 томах
- утаємничений — УТАЄМНИ́ЧЕНИЙ (ВТАЄМНИ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утаємни́чити. Отак малась ціла та справа, в котру я хоч не втаємничений самою матір’ю, знав і розумів її тепер нараз доволі сам… (Коб. Словник української мови в 11 томах