утаємничення

утаємни́чення

(втаємничення), -я, с.

Дія за знач. утаємничити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утаємничення — утаємни́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утаємничення — УТАЄМНИ́ЧЕННЯ (ВТАЄМНИ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. утаємни́чити. Боротьба тиха, без втаємничення кого-небудь у розпучливе борикання [борюкання] з чуттям, якому не вільно піддатися, більше скривав мук, як божевільний крик, погроза, сміх... Словник української мови у 20 томах
  3. утаємничення — УТАЄМНИ́ЧЕННЯ (ВТАЄМНИ́ЧЕННЯ), я, с. Дія за знач. утаємни́чити. Боротьба тиха, без втаємничення кого-небудь у розпучливе борикання [борюкання] з чуттям, якому не вільно піддатися, більше скривав мук, як божевільний крик, погроза, сміх… (У. Кравч., Вибр., 1958, 298). Словник української мови в 11 томах