утишити

ути́шити

див. утишувати.

Значення в інших словниках

1. утишити — ути́шити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утишити — УТИ́ШИТИ див. ути́шувати.  Словник української мови у 20 томах
3. утишити — УТИ́ШИТИ див. ути́шувати.  Словник української мови в 11 томах
4. утишити — Утишати, -шаю, -єш сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.  Словник української мови Грінченка