утишити

Утишати, -шаю, -єш

сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. утишити — ути́шити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утишити — УТИ́ШИТИ див. ути́шувати.  Словник української мови у 20 томах
3. утишити — див. утишувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утишити — УТИ́ШИТИ див. ути́шувати.  Словник української мови в 11 томах