Великий тлумачний словник сучасної мови

утрачений

утра́чений

(втрачений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до утратити.

|| утрачено (втрачено), безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. утрачений — утра́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. утрачений — [ўтрачеинией] = втрачений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. утрачений — УТРА́ЧЕНИЙ (ВТРА́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утра́тити. Втрачені пригадуються друзі, Цвіт одцвілий, промінь, що погас... (М. Рильський); Тарас .. став перегортати так давно втрачені малюнки (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. утрачений — УТРА́ЧЕНИЙ (ВТРА́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утра́тити. Втрачені пригадуються друзі, Цвіт одцвілий, промінь, що погас… (Рильський, III, 1961, 312); Тарас.. став перегортати так давно втрачені малюнки (Ільч.  Словник української мови в 11 томах