учаровувати

учаро́вувати

(вчаровувати), -ую, -уєш, недок., учарувати (вчарувати), -ую, -уєш, док., перех.

1》 Те саме, що зачаровувати 1).

2》 Те саме, що зачаровувати 2).

Значення в інших словниках

1. учаровувати — учаро́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. учаровувати — УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЧАРУВА́ТИ (ВЧАРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., кого. 1. Те саме, що зачаро́вувати 1. – Ти вчарувала його. Дала йому якесь дання (І. Франко). 2. Те саме, що зачаро́вувати 2. – Хіба я гірша за ту вашу західнячку?...  Словник української мови у 20 томах
3. учаровувати — ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ) рідше, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПІДКОРЯ́ТИ, ПОКОРЯ́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗАПОЛО́НЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. учаровувати — УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЧАРУВА́ТИ (ВЧАРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Те саме, що зачаро́вувати 1. — Ти вчарувала його. Дала йому якесь дання (Фр., І, 1955, 88). 2. То саме, що зачаро́вувати...  Словник української мови в 11 томах