ущипнути

ущипну́ти

(вщипнути), -ну, -неш, док., перех.

1》 Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче.

2》 перен. Пронизати, викликаючи відчуття пощипування (про холод, вітер, мороз і т. ін.).

3》 перен., розм. Сказати кому-небудь щось гостре, дошкульне; вразити словом, словами.

4》 Щипаючи, відірвати, відокремити частину чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. ущипнути — ущипну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ущипнути — УЩИПНУ́ТИ (ВЩИПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого, що. 1. Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. Левантина почала совати рогачем у печі, а він [Квасюк] тим часом ущипнув її за руку (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. ущипнути — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)...  Словник синонімів української мови
4. ущипнути — Ущипну́ти, -ну́, -не́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ущипнути — УЩИПНУ́ТИ (ВЩИПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. 1. Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. Левантина почала совати рогачем у печі, а він [Квасюк] тим часом ущипнув її за руку (Гр.  Словник української мови в 11 томах
6. ущипнути — Ущипнути, -ну, -неш гл. Ущипнуть. Свій, коли не вкусить, то ущипне. Ном. № 9446.  Словник української мови Грінченка