гл. Ущипнуть. Свій, коли не вкусить, то ущипне. Ном. № 9446.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
ущипнути —
ущипну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
ущипнути —
УЩИПНУ́ТИ (ВЩИПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого, що. 1. Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. Левантина почала совати рогачем у печі, а він [Квасюк] тим часом ущипнув її за руку (Б.
Словник української мови у 20 томах
ущипнути —
(вщипнути), -ну, -неш, док., перех. 1》 Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. 2》 перен. Пронизати, викликаючи відчуття пощипування (про холод, вітер, мороз і т. ін.). 3》 перен., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ущипнути —
ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)...
Словник синонімів української мови
ущипнути —
Ущипну́ти, -ну́, -не́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ущипнути —
УЩИПНУ́ТИ (ВЩИПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. 1. Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. Левантина почала совати рогачем у печі, а він [Квасюк] тим часом ущипнув її за руку (Гр.
Словник української мови в 11 томах