уярмлений
уя́рмлений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до уярмити.
|| уярмлено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиуя́рмлений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до уярмити.
|| уярмлено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови