факір
факі́р
-а, ч.
1》 Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш.
2》 Європейська назва мандрівного фокусника, який демонструє нечутливість тіла до болю, незвичайну силу, вміння приборкувати гадюк тощо.
3》 розм. Фокусник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови