феномен
фено́мен
-а, ч.
1》 Рідкісне, незвичайне, виняткове явище.
|| який або чого. Про когось надзвичайно видатного, про те, що є особливо визначним, винятковим, що дуже рідко трапляється.
|| Про людину з рідкісними здібностями, властивостями, нахилами.
2》 філос. Явище, єдине в своєму роді, взяте в його цілісності, в єдності з його сутністю й дане нам у досвіді, сприйняте органами чуттів.
3》 У філософії І. Канта – явище, що осягається досвідом і протиставляється ноумену як "речі в собі".
Великий тлумачний словник сучасної української мови