феномен

фено́мен

-а, ч.

1》 Рідкісне, незвичайне, виняткове явище.

|| який або чого. Про когось надзвичайно видатного, про те, що є особливо визначним, винятковим, що дуже рідко трапляється.

|| Про людину з рідкісними здібностями, властивостями, нахилами.

2》 філос. Явище, єдине в своєму роді, взяте в його цілісності, в єдності з його сутністю й дане нам у досвіді, сприйняте органами чуттів.

3》 У філософії І. Канта – явище, що осягається досвідом і протиставляється ноумену як "речі в собі".

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

феномен — фено́мен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
феномен — ФЕНОМЕН – НОУМЕН Феномен, -а. У філософії – явище, в якому спостерігається суть чого-небудь; рідкісне, єдине у своєму роді явище або видатна, виняткова людина: феномен довголіття, психологічний феномен, феномен людської стійкості. Пох. Літературне слововживання
феномен — див. ЯВИЩЕ; (хто) див. ОРИҐІНАЛ. Словник синонімів Караванського
феномен — [феиномеин] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
феномен — Явище, з'явисько Словник чужослів Павло Штепа
феномен — ФЕНО́МЕН, а, ч. 1. Рідкісне, незвичайне, виняткове явище. Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (І. Франко); – Я на сни та їх толкування ніколи й нічого не покладав і не покладаю .. Словник української мови у 20 томах
феномен — фено́мен (грец. φαινόμενον – те, що з’являється) 1. Виняткове, незвичайне, рідкісне явище. 2. У філософії І. Канта Ф. протиставлений ноумену як чуттєво дане, що не осягається досвідом і нібито недоступне людському пізнанню. 3. Явище, що дано нам у досвіді; сприйняте органами чуттів. Словник іншомовних слів Мельничука
феномен — Факт емпіризму; фізичне чи психічне явище, яке виступає предметом спостереження; у філософії І. Канта — предмет можливого пізнання. Універсальний словник-енциклопедія
феномен — ФЕНОМЕН (від грецьк. φαινομενον — те, що з'являється) — будь-які підлеглі спостереженню предмет, факт, подія чи процес, що виступають об'єктами чуттєвого споглядання (напр. Філософський енциклопедичний словник
феномен — Фено́ме́н, -ну; -ме́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
феномен — ФЕНО́МЕН, а, ч. 1. Рідкісне, незвичайне, виняткове явище. Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (Фр., IV, 1950, 227); — Я на сни та їх толкування ніколи й нічого не покладав і не покладаю.. Словник української мови в 11 томах
феномен — рос. феномен (грец. phainome-non — те, що з'являється) — 1. Виняткове, незвичайне, рідкісне явище. 2. Явище, що дане людині як досвід, відчуття, розуміння, сприйняття органами почуттів. Eкономічна енциклопедія