формулювати

формулюва́ти

-юю, -юєш, недок., перех.

Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо).

Значення в інших словниках

1. формулювати — формулюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. формулювати — (думку) висловлювати, викладати; (завдання) визначати, окреслювати.  Словник синонімів Караванського
3. формулювати — Визначувати, визначити, повизначувати, зазначувати, зазначити, позазначувати, зізначувати, зізначити, позізначувати, означувати, означити, поозначувати, висловлювати, висловити, повисловлювати, окреслювати, окреслити, поокреслювати, див. виражати  Словник чужослів Павло Штепа
4. формулювати — ФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо). Ще з того часу, як він почав ясніше формулювати свої думки, свої бажання, потреба розумної, живої...  Словник української мови у 20 томах
5. формулювати — ВИЗНАЧА́ТИ (виявляти, встановлювати суть чого-небудь; робити визначення), РОЗКРИВА́ТИ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ОЗНА́ЧУВАТИ діал. — Док.: ви́значити, розкри́ти, схарактеризува́ти, сформулюва́ти, озна́чи́ти.  Словник синонімів української мови
6. формулювати — Формулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. формулювати — ФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо).  Словник української мови в 11 томах