фортеця
форте́ця
-і, ж.
1》 Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони.
2》 перен., уроч. Надійний захист, опора, твердиня.
Великий тлумачний словник сучасної української мови