фортеця
УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Качура); Протягом віків цей зразок середньовічної фортифікації (Мукачівський замок).. відігравав визначну роль в обороні Закарпаття від половців та монголо-татарських орд (з журналу); Форт.. стоїть на сторожі При виході в море сто літ (М. Нагнибіда); Фортеця була обнесена валами сажнів десять заввишки, з бастіонами на чотирьох рогах і з глибоким ровом довкола (П. Панч). — Пор. форте́ця.
ФОРТЕ́ЦЯ, ЦИТАДЕ́ЛЬ, ТВЕРДИ́НЯ перев. уроч., ТВЕ́РДЖА заст., КРІ́ПОСТЬ заст. Каффа поділяється на три частини: фортецю, або цитадель, місто й передмістя (З. Тулуб); Військо замкнулось в твердині й од самого ранку цілий день оборонялося з-за валів та барканів од нападу козаків (І. Нечуй-Левицький); На високій скелі лівого побережжя притулилось містечко Буша з тверджею-замком, що панував над околицею (М. Старицький); Троянці в кріпості сидять, Забилися, мов миші в нору (І. Котляревський). — Пор. укрі́плення.
Словник синонімів української мови