Значення в інших словниках
-
фрашка —
Фра́шка: — дотепна віршована мініатюра в польській поезії [53] — дрібничка, забавка [4;52;XII] — пустування, жарти [I] Фра́шки: — жарт, анекдот [14] фра́шки: пустяки [ІФ,1890] — «Фрашки» (дурниця, дрібниця) з пол.
Словник з творів Івана Франка
-
фрашка —
И, ж., діал. Дрібниця, дурниця. На незабудь — то як дитячі фрашки, як перший поцілунок навмання. (II-2:257).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
фрашка —
ФРА́ШКА, и, дав. і місц., ці, ж., діал. 1. Дрібниця, дурниця. Вічно нерви напружені. Наприклад, перед кількома днями довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними [націленими] в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом.
Словник української мови у 20 томах
-
фрашка —
фра́шка дрібниця, дурничка, дріб'язок (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
фрашка —
У пол. літературі подібний до епіграми коротенький жартівливий або сатиричний вірш на злободенну тему; майстрами ф. були Я. Кохановський, А. Фредро, А. Міцкевич, Ю. Словацький, Ю. Тувім та ін.
Універсальний словник-енциклопедія
-
фрашка —
Фра́шка, -шки; фра́шки, -шок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фрашка —
ФРА́ШКА, и, ж., діал. Дрібниця, дурниця. Вічно нерви напружені. Наприклад, перед кількома днями довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом. Ну, та після вулкану це фрашки (Коцюб., III, 1956, 274).
Словник української мови в 11 томах