фрашка
ФРА́ШКА, и, дав. і місц., ці, ж., діал.
1. Дрібниця, дурниця.
Вічно нерви напружені. Наприклад, перед кількома днями довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними [націленими] в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом. Ну, та після вулкану це фрашки (М. Коцюбинський);
// жарт. Подарунок.
2. Дотепна гострослівна, віршована мініатюра, з якою часто виступають на сцені.
Висміяти у фрашці.
Словник української мови (СУМ-20)