хаботя хабо́тя -і, ж., діал. Неповоротка, незграбна жінка. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках хаботя — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика хаботя — ХАБО́ТЯ, ті, ж., розм. Неповоротка, сповільнена жінка. Сам піде, або пішле хаботю (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах хаботя — Хабо́тя, -ті ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у. Словник української мови Грінченка