хаботя

ХАБО́ТЯ, ті, ж., розм.

Неповоротка, сповільнена жінка.

Сам піде, або пішле хаботю (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. хаботя — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
2. хаботя — -і, ж., діал. Неповоротка, незграбна жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хаботя — Хабо́тя, -ті ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка