халупниця

халу́пниця

-і, іст.

Жін. до халупник.

Значення в інших словниках

1. халупниця — халу́пниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. халупниця — ХАЛУ́ПНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до халу́пник. Кострубиха була халупниця і справді не мала при чім держати парубка дома і була б мусила віддати його в службу (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. халупниця — ХАЛУ́ПНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до халу́пник. Кострубиха були халупниця і справді не мала при чім держати парубка дома і була б мусила віддати його в службу (Фр., III. 1950, 266).  Словник української мови в 11 томах