халупник
халу́пник
-а, ч., іст.
Безземельний селянин, бідняк, який мав тільки халупу.
Великий тлумачний словник сучасної української мовихалу́пник
-а, ч., іст.
Безземельний селянин, бідняк, який мав тільки халупу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови