халупник
Халу́пник:
— бідняк, що має тільки невеличку хату (халупу) [IV]
— бідняк, що має тільки хату (халупу) [III]
— люди, що мають лише невеличку хатку-халупку без поля! [XIX] Панщину в Австрії зніс був властиво вже цісар Йосиф II патентом з д. 10 лютого 1789, котрим наказано, що від жовтня 1790 року у всіх австрійських краях панщизняна робота має бути скасована (тільки комірники і халупники мали робити її далі), а всі тягарі і повинності підданих мали бути перемінені на гроші [XIX]
— людина, що має тільки хату [I]
— селянин, що мав лише невелику хату без поля [46-2]
— селянин, який крім хати («халупи») нічого більше не має [XI]
— той, що має тільки невеличку хату, халупу [II]
Халу́пники:
— селяни, що мали лише хату без поля [46-1]
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка