харчувати
харчува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 перех. Давати кому-небудь їжу; годувати.
2》 перех. Утримувати кого-небудь.
3》 перех., перен., розм. Бути джерелом засобів до існування; годувати.
4》 перех., рідко. Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін.; живити.
5》 неперех., діал. Їсти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови