Великий тлумачний словник сучасної мови

хвалитель

хвали́тель

-я, ч.

Той, хто хвалить, вихваляє кого-, що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. хвалитель — хвали́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. хвалитель — ХВАЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто хвалить, вихваляє кого-, що-небудь. При газнінському дворі войовничого султана Махмуда тулилося чимало поетів-хвалителів (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
  3. хвалитель — ХВАЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто хвалить, вихваляє кого-, що-небудь. При газнінському дворі войовничого султана Махмуда тулилося чимало поетів-хвалителів (Крим., Вибр., 1965, 138).  Словник української мови в 11 томах