хвильно

хви́льно

присл.

1》 Хвилями, у вигляді хвиль.

2》 перен. Із хвилюванням; хвилююче, схвильовано.

|| у знач. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. хвильно — хви́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хвильно — ХВИ́ЛЬНО, присл. 1. Хвилями, у вигляді хвиль. Хвильно коливалися лани обабіч шляху (Н. Рибак). 2. перен. Із хвилюванням; хвилююче, схвильовано. Груди самі хватали повітря хвильно – хотіли крикнути, позвати (А. Головко); Весна приносить радість.  Словник української мови у 20 томах
3. хвильно — ХВИ́ЛЬНО, присл. 1. Хвилями, у вигляді хвиль. Хвильно коливалися лани обабіч шляху (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 494). 2. перен. Із хвилюванням; хвилююче, схвильовано.  Словник української мови в 11 томах