хети
хе́ти
-ів, мн. (одн. хет, -а, ч.; хетеянка, -и, ж.).
Назва племен і народностей, що заселяли центральну й східну частини Малої Азії та Північну Сирію у 2 – на початку 1 тис. до н. е.; представники цих племен і народностей.
Великий тлумачний словник сучасної української мови