Значення в інших словниках
-
хизування —
хизува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
хизування —
ХИЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хизува́тися. – Я не боягуз, – просто, без хизування сказав Іванов (О. Ільченко); Іван цього разу був без жінки і поводився більш невимушено, без хизування (В. Гжицький); Треба пливти до катера, роздивитись, тоді до хлопців.
Словник української мови у 20 томах
-
хизування —
ХИЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хизува́тися. — Я не боягуз,-— просто, без хизування сказав Іванов (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 495); Іван цього разу був без жінки і поводився більш невимушено, без хизування (Гжицький, Вел.
Словник української мови в 11 томах