Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
хилитати —
хилита́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
хилитати —
див. іти; хитати
Словник синонімів Вусика
хилитати —
ХИЛИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. Те саме, що хита́ти. А бідна Марта зітхала – їй уже не було на кого покинути дитину – і бралася хилитати колиску (Ю. Смолич); Чую я, щось стукотить та скрипить: певно, вітер хилитає вір'я та ворота (І.
Словник української мови у 20 томах
хилитати —
ХИТА́ТИ що, чим (надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз), ВИХИ́ТУВАТИ, ХИЛИТА́ТИ, КОЛИХА́ТИ, КОЛИСА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, ТЕЛІПА́ТИ розм., ТІ́ПАТИ розм., ХИБА́ТИ розм., ХИЛЯ́ТИ розм., ТЕРМОСИТИ розм.
Словник синонімів української мови
хилитати —
ХИЛИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Те саме, що хита́ти. А бідна Марта зітхала — їй уже не було на кого покинути дитину — і бралася хилитати колиску (Смолич, Сорок вісім..
Словник української мови в 11 томах
хилитати —
Хилитати, -таю, -єш гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає. Рудан. IV. 29.
Словник української мови Грінченка