хлоп'ячий
хлоп'я́чий
-а, -е.
Прикм. до хлопець 1).
|| Признач. для хлопця, хлопців.
|| Пов'язаний з періодом дитинства та юнацтва (про хлопця).
|| Власт. хлопцеві, хлопцям; такий, як у хлопців.
|| у знач. ім. хлоп'яче, -чого, с. Те, що характерне для хлопців.
Великий тлумачний словник сучасної української мови