хліб
-а, ч.
1》 Харчовий продукт, що випікається з борошна.
|| перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт.
|| Виріб із борошна певної форми (паляниця, буханець, коровай тощо); хлібина.
|| Тісто, приготовлене для випікання таких виробів.
|| Ковбасний виріб у вигляді хлібини.
Зустрічати хлібом і сіллю — за старовинним українським звичаєм – підносити паляницю та сіль на знак великої поваги до того, кого зустрічають, під час урочистих церемоній або на весіллі при зустрічі молодих.
Спасибі за хліб, за сіль (за хліб і сіль) — уживається як традиційне вираження подяки за пригощання, гостинність.
2》 тільки одн. Зерно, з якого виготовляють борошно.
3》 мн. хліба, -ів. Зернові культури (жито, пшениця і т. ін.) на пні.
|| перев. одн. Необмолочені зернові.
|| перев. одн. Урожай зернових.
4》 одн., перен., розм. Засоби до існування; заробіток.
Відбивати хліб чий, у кого, рідко кому — перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду.
5》 мн. хліби, -ів. Випечені буханці, паляниці, короваї.
6》 перен., розм. Харчі, їжа.
|| Утримання, забезпечення кого-небудь.
|| чого. Що-небудь основне, найнеобхідніше для функціонування, існування і т. ін. чого-небудь; основа.
Великий тлумачний словник сучасної української мови