1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хліб

-а, ч.

1》 Харчовий продукт, що випікається з борошна.

|| перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт.

|| Виріб із борошна певної форми (паляниця, буханець, коровай тощо); хлібина.

|| Тісто, приготовлене для випікання таких виробів.

|| Ковбасний виріб у вигляді хлібини.

Зустрічати хлібом і сіллю — за старовинним українським звичаєм – підносити паляницю та сіль на знак великої поваги до того, кого зустрічають, під час урочистих церемоній або на весіллі при зустрічі молодих.

Спасибі за хліб, за сіль (за хліб і сіль) — уживається як традиційне вираження подяки за пригощання, гостинність.

2》 тільки одн. Зерно, з якого виготовляють борошно.

3》 мн. хліба, -ів. Зернові культури (жито, пшениця і т. ін.) на пні.

|| перев. одн. Необмолочені зернові.

|| перев. одн. Урожай зернових.

4》 одн., перен., розм. Засоби до існування; заробіток.

Відбивати хліб чий, у кого, рідко кому — перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду.

5》 мн. хліби, -ів. Випечені буханці, паляниці, короваї.

6》 перен., розм. Харчі, їжа.

|| Утримання, забезпечення кого-небудь.

|| чого. Що-небудь основне, найнеобхідніше для функціонування, існування і т. ін. чого-небудь; основа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хліб — 1. (випечений з тіста виріб) хлібина, розм. буханець, бухан, (вищого сорту) книш, (малої форми) калач, булка, (спечений нашвидкуруч) паляниця, (з житньої муки) житняк, (святковий) коровай; 2. (зерно хлібних злаків) збіжжя. Словник синонімів Полюги
  2. хліб — хліб 1 іменник чоловічого роду злаки хліб 2 іменник чоловічого роду печений Орфографічний словник української мови
  3. хліб — о. насущник, (хлібина) паляниця, бухан, буханець, книш, (пшеничний) калач, булка, (яшний) яшник; (весільний) коровай, ФР. гостинність, пригощання <н. спасибі за хліб>, П. (легкий) заробіток, прожиток <н. заробляти на хліб>, (насущний) ІД. Словник синонімів Караванського
  4. хліб — Те саме, що просфора Словник церковно-обрядової термінології
  5. хліб — (зерно) валки (скошений хліб), ворох, градобій (побитий градом хліб), градобоїця (т.с.), жито-пшениця, житостій, жниво (спілий хліб), збіжжя, зеренце, зернечко, зерничко, зерно, зернові, зернячко, злаки, злакові, колоски, колоскові, колосові, колосся... Словник синонімів Вусика
  6. хліб — I [хліб] -ба, м. (на) -б'і, мн. хл'іба, хл'іб'іy (злаки) II [хліб] -ба, м. (на) -б'і, мн. хл'іби, хл'іб'іy два хл'ібие (печений) Орфоепічний словник української мови
  7. хліб — ХЛІБ, а, ч. 1. Харчовий продукт, який випікають з учиняного борошна. Хліб усьому голова (прислів'я); Їдеш на день, а хліба бери на тиждень (прислів'я); – Тепер він вже старий, вже не держить посесії; поставив собі дім на графській землі в містечку... Словник української мови у 20 томах
  8. хліб — хліб: ◊ бу́ти на ласка́вому хлі́бі жити в родичів чи друзів у приймах, за їхній кошт (ст): Роман жив у “цьотуні”, помагаючи їй у крамниці. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. хліб — Без хліба нема обіда. Хліб це підставовий корм в Україні. Бог би тебе хлібом побив. Жартобливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло. Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. Зраненого серця не загоїш. До готового хліба, найдеться губа. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. хліб — Харчовий продукт, що його отримують із пшеничної, житньої або мішаної муки, інколи з домішками кукурудзяної, ячмінної або вівсяної, а також води, солі, пекарських дріжджів або закваски; випікають х. при темп. Універсальний словник-енциклопедія
  11. хліб — відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... Фразеологічний словник української мови
  12. хліб — ХЛІБ (зерно хлібних злаків), ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ. — Змолотимо та продамо половину хліба (І. Нечуй-Левицький); Мішок пашні; Пашницею засіймо скрізь поля (П. Грабовський); Повна комора збіжжя. ХЛІБ перев. мн. Словник синонімів української мови
  13. хліб — Хліб, хлі́ба, -бові, в хлі́бі; хліба́ (збіжжя на полі) і хліби́ (буханці), -бі́в, -ба́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. хліб — ХЛІБ, а, ч. 1. Харчовий продукт, що випікається з борошна. Хліб усьому голова (Укр.. присл.., 1955, 103); Їдеш на день, а хліба бери на тиждень (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах