хліб

(зерно) валки (скошений хліб), ворох, градобій (побитий градом хліб), градобоїця (т.с.), жито-пшениця, житостій, жниво (спілий хліб), збіжжя, зеренце, зернечко, зерничко, зерно, зернові, зернячко, злаки, злакові, колоски, колоскові, колосові, колосся, кошаниця (скошений, але ще не обмолочений хліб), кошениця (т.с.), невіянка (невіяне зерно), новина (хліб нового врожаю), озимина, озимі, пашнина, пашниця, пашничка, покіс, покоси, полеглиця (полеглий хліб), поляжка (т.с.), пшениця-пашниця, сівбиця (зерно для сівби), травостій (хліб на пні), ужинок (зжатиий хліб), хлібостій, яровина, ярові

Фразеологічні синоніми: багатий урожай; великий хліб (т.с.); всяка пашниця; золоте дорідця; намолотний хліб; невіяне зерно; хліб на пні

Приповідки: На той хліб, що надворі, а той, що в коморі. Ой пшениця-кошаниця — товарові паша

(печений) балабух, балабуха, балабушечка, балабушка, балабушок, білан (білий хліб), біланчик (т.с.), білаш (т.с.), бухан, буханець, буць (невдалий хліб), вівсяник, глевтюк, глевтяк, глевчак, глев'як, гніздюк (невдалий хліб), горохв'яник, гречаник, жалованик (прісний житній хліб, що їдять у піст), жилавник (т.с.), жилованик (т.с.), жиляник (т.с.), житник, житняк, жованець (загорнений у полотнину жований хліб, який наші предки вживали замість соски для немовлят), забудька (забутий у печі хліб), забудьок (т.с.), закалець (хліб із закальцем), залепух (глевкий хліб), засадець (залишки тіста, яке останнім саджають у піч), засадчик (т.с.), засадчичок (т.с.), засадьок (т.с.), зліпинець (хліб, що під час випікання злипся з іншим), кисляк (кислий хліб), комісняк (солдатський хліб — іст.), кукла (жованець), кукурудзяник, малай (хліб з кукурудзи, гороху, проса), малимон (невдалий хліб), мартопляк (т.с.), маца (пасхальний прісний хліб у євреїв), мелай (малай), мелайник (т.с.), намішуваник (хліб у голодовку), насущний, насущник, опрісник, перепеча, перепічка, підпалок, підпалочок, плескач, плескачик, поскрібок (хліб, спечений з оскрібків тіста в макітрі), прісняк, прісняник, пухкеник (солодке печиво), пшеничник, пшоняник, репаник (репаний хліб), сухар, сухарик, хлібеня, хлібенятко, хлібець і хлібець, хліб-сіль, хлібчик, хліб'я, цілушка, черств'як, чорниш (чорний хліб), яшник

Фразеологічні синоніми: важений хліб ("Щоб не діждали важений хліб їсти" — побажання), важкий хліб; весільний хліб; горьований хліб; дармовий хліб; комісний хліб (солдатський — іст.); коміський хліб (т.с.); ласкавий хліб (милостиня); легкий хліб; легкі хліба; лежаний хліб; лежачий хліб; насущний шматок; обрядовий хліб; поминальний хліб; почесний хліб (під час сватання); проханий хліб; п'яний хліб; свайбовий хліб; свій хліб; святий хліб; хліб насущний; хліб з остюками; хліб, як сонце; хрестопоклінний хліб (у великий піст); чужий хліб

Різновиди українського хліба: батон, батончик, булка, булочка, буля (дит.), бухан, буханець, буханчик, бухинка, бухиночка, вареник, варениця, варяниця, дивень (хліб у вигляді кільця, через яке наречений дивиться на гостей), калач, калачик, каленик (хліб з калиновими ягодами), книш, коврига, колобок, кольо (дит.), корж, коржик, короваєць, коровай, крачун (хліб, спечений на свят-вечір), легкодушник (хлібець для подаяння жебракам, аби ті пом'янули померлого), лежень (весільний хліб), кренделик, крендель, маторжаник, млинець, оладок, орішки, ощіпок (прісний плескач), паляниця, паляничка, пампух, пампуха, пампушечка, пампушка, паска, пасочка, печиво, пиріг, пиріжок, підпасичник (хлібець, що давали пастухові при першому весняному вигоні худоби на пастівник), плачинда (пиріг), плетеник (плетений хліб), плетінка (т.с.), хлібеня, хлібина, хлібинка, хлібчик, хранзоля

Частини хлібини: кусень, кусник, кусничок, окраєць, окрайчик, ошимок, підспідок (нижня шкуринка), цілушка, шкурина, шкуринка, шмат, шматок, шматочок

Приповідки: Не хлібом єдиним живе чоловік. Хліб — усьому голова. Хліб наш насущний. Білаш — у кармаш, чорниш — у комиш (приповідка жебраків). Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. Їж кисляки, заким будуть прісняки. Якби мама знала, яка в мене біда, вона б передали горобчиком хліба (з прадавньої пісні)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хліб — 1. (випечений з тіста виріб) хлібина, розм. буханець, бухан, (вищого сорту) книш, (малої форми) калач, булка, (спечений нашвидкуруч) паляниця, (з житньої муки) житняк, (святковий) коровай; 2. (зерно хлібних злаків) збіжжя. Словник синонімів Полюги
  2. хліб — хліб 1 іменник чоловічого роду злаки хліб 2 іменник чоловічого роду печений Орфографічний словник української мови
  3. хліб — о. насущник, (хлібина) паляниця, бухан, буханець, книш, (пшеничний) калач, булка, (яшний) яшник; (весільний) коровай, ФР. гостинність, пригощання <н. спасибі за хліб>, П. (легкий) заробіток, прожиток <н. заробляти на хліб>, (насущний) ІД. Словник синонімів Караванського
  4. хліб — Те саме, що просфора Словник церковно-обрядової термінології
  5. хліб — I [хліб] -ба, м. (на) -б'і, мн. хл'іба, хл'іб'іy (злаки) II [хліб] -ба, м. (на) -б'і, мн. хл'іби, хл'іб'іy два хл'ібие (печений) Орфоепічний словник української мови
  6. хліб — ХЛІБ, а, ч. 1. Харчовий продукт, який випікають з учиняного борошна. Хліб усьому голова (прислів'я); Їдеш на день, а хліба бери на тиждень (прислів'я); – Тепер він вже старий, вже не держить посесії; поставив собі дім на графській землі в містечку... Словник української мови у 20 томах
  7. хліб — хліб: ◊ бу́ти на ласка́вому хлі́бі жити в родичів чи друзів у приймах, за їхній кошт (ст): Роман жив у “цьотуні”, помагаючи їй у крамниці. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. хліб — Без хліба нема обіда. Хліб це підставовий корм в Україні. Бог би тебе хлібом побив. Жартобливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло. Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. Зраненого серця не загоїш. До готового хліба, найдеться губа. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. хліб — -а, ч. 1》 Харчовий продукт, що випікається з борошна. || перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт. || Виріб із борошна певної форми (паляниця, буханець, коровай тощо); хлібина. || Тісто, приготовлене для випікання таких виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. хліб — Харчовий продукт, що його отримують із пшеничної, житньої або мішаної муки, інколи з домішками кукурудзяної, ячмінної або вівсяної, а також води, солі, пекарських дріжджів або закваски; випікають х. при темп. Універсальний словник-енциклопедія
  11. хліб — відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... Фразеологічний словник української мови
  12. хліб — ХЛІБ (зерно хлібних злаків), ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ. — Змолотимо та продамо половину хліба (І. Нечуй-Левицький); Мішок пашні; Пашницею засіймо скрізь поля (П. Грабовський); Повна комора збіжжя. ХЛІБ перев. мн. Словник синонімів української мови
  13. хліб — Хліб, хлі́ба, -бові, в хлі́бі; хліба́ (збіжжя на полі) і хліби́ (буханці), -бі́в, -ба́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. хліб — ХЛІБ, а, ч. 1. Харчовий продукт, що випікається з борошна. Хліб усьому голова (Укр.. присл.., 1955, 103); Їдеш на день, а хліба бери на тиждень (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах