хмарніти

хмарні́ти

-ію, -ієш, недок.

1》 тільки 3 ос. Ставати хмарним (про небо, погоду, день тощо).

|| безос.

|| Те саме, що хмуритися 3).

2》 перен. Те саме, що хмуритися 1).

Значення в інших словниках

1. хмарніти — хмарні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хмарніти — ХМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати хмарним (про небо, погоду, день тощо); // безос. З обіду почало хмарніти; // Те саме, що хму́ритися 3. Копи .. то хмарніють, то міняться на сонці щирим золотом (Г. Косинка). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
3. хмарніти — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет.  Словник синонімів української мови
4. хмарніти — ХМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Тільки 3 ос. Ставати хмарним (про небо, погоду, день тощо). *Образно. Щораз хмарніють дні імперіалізму, дряхліє його чорна душа (Мельн., Обличчя.., 1960, 10); // безос. З обіду почало хмарніти; // Те саме, що хму́ритися...  Словник української мови в 11 томах