хорімці

хорі́мці

-мець, мн., зах.

Сінці між внутрішніми та зовнішніми дверима в колибі.

Значення в інших словниках

1. хорімці — ХОРІМЦІ́, ів, мн., діал. Зменш. до хоро́ми 2; // Маленьки сіни в колибі.  Словник української мови у 20 томах
2. хорімці — Хорімці, мець ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174.  Словник української мови Грінченка