Великий тлумачний словник сучасної мови

хронікальний

хроніка́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до хроніка 1), 2). Хронікальний жанр.

2》 Який містить хроніку (у 3, 4 знач.), є хронікою.

|| Документально точний; такий, як у хроніці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. хронікальний — хроніка́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. хронікальний — ХРОНІКАЛЬНИЙ – ХРОНОЛОГІЧНИЙ – ХРОНІКЕРСЬКИЙ Хронікальний. Пов’язаний з хронікою: хронікальний жанр, хронікальний фільм. У скл. сл. хронікально-документальний. Хронологічний. 1. Який стосується хронології: хронологічний період, хронологічні дати.  Літературне слововживання
  3. хронікальний — [хрон'ікал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. хронікальний — ХРОНІКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який містить хроніку (у 3, 4 знач.), є хронікою. Хронікальний жанр; Наведу кілька хронікальних прикладів, узятих із наших журналів та з матеріалів Українського товариства культурного зв'язку з закордоном...  Словник української мови у 20 томах
  5. хронікальний — хроніка́льний той, що містить хроніку чого-небудь або пов’язаний з нею.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. хронікальний — Хроніка́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хронікальний — ХРОНІКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хро́ніка 1, 2. Хронікальний жанр. 2. Який містить хроніку (у 3, 4 знач.), є хронікою. Наведу кілька хронікальних прикладів...  Словник української мови в 11 томах