хронікальний

ХРОНІКА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який містить хроніку (у 3, 4 знач.), є хронікою.

Хронікальний жанр;

Наведу кілька хронікальних прикладів, узятих із наших журналів та з матеріалів Українського товариства культурного зв'язку з закордоном, про інтерес наших близьких і далеких сусідів до української літератури (М. Рильський);

Сюжетна організація хронікального матеріалу тут [у фільмі “Розгром Японії”] також цілком підпорядкована драматургічним принципам ігрового фільму (з наук. літ.);

Надаючи величезного значення кіно, особливо хронікальному, Ленін піклувався про налагодження кінематографії у молодій Радянській країні (із журн.);

// Документально точний; такий, як у хроніці.

Проста ж зміна ситуації, механічна, хронікальна послідовність їх поза закономірним внутрішнім зв'язком зовсім не створює цільного сюжету, навіть якщо події ці і зв'язуються автором одними і тими ж особами (з наук. літ.);

Потяг до монументальності, величі зображення іноді відводить письменників від глибокого художнього розкриття характерів героїв і історичних конфліктів до надмірно детального викладу всіх подій епохи, хронікального переказу, що йде на шкоду глибині змалювання образів (з наук. літ.);

Зображуючи своїх героїв, О. Гончар не збивається на манівці побутописання, хронікального описування фактів і подій. Він пише філософський твір про війну і мир, про нашу молодь і її покликання (з газ.).

Значення в інших словниках

1. хронікальний — хроніка́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хронікальний — ХРОНІКАЛЬНИЙ – ХРОНОЛОГІЧНИЙ – ХРОНІКЕРСЬКИЙ Хронікальний. Пов’язаний з хронікою: хронікальний жанр, хронікальний фільм. У скл. сл. хронікально-документальний. Хронологічний. 1. Який стосується хронології: хронологічний період, хронологічні дати.  Літературне слововживання
3. хронікальний — [хрон'ікал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. хронікальний — -а, -е. 1》 Прикм. до хроніка 1), 2). Хронікальний жанр. 2》 Який містить хроніку (у 3, 4 знач.), є хронікою. || Документально точний; такий, як у хроніці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хронікальний — хроніка́льний той, що містить хроніку чого-небудь або пов’язаний з нею.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. хронікальний — Хроніка́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хронікальний — ХРОНІКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хро́ніка 1, 2. Хронікальний жанр. 2. Який містить хроніку (у 3, 4 знач.), є хронікою. Наведу кілька хронікальних прикладів...  Словник української мови в 11 томах