хрупання

хру́пання

-я, с., розм.

Дія за знач. хрупати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. хрупання — хру́пання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хрупання — ХРУ́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хру́пати і звуки, утворювані цією дією. І поволі-поволі із загальної тишини і одностайного хрупання стебел вирізується чудовий, срібний, зразу тихенький, мов несмілий, голосок (І.  Словник української мови у 20 томах
3. хрупання — ХРУ́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хру́пати і звуки, утворювані цією дією. І поволі-поволі із загальної тишини і одностайного хрупання стебел вирізується чудовий, срібний, зразу тихенький, мов несмілий, голосок (Фр.  Словник української мови в 11 томах