хрюкання

хрю́кання

-я, с.

Дія за знач. хрюкати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. хрюкання — хрю́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. хрюкання — ХРЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. хрю́кати і звуки, утворювані цією дією. Андрій, скрадаючись попід стінкою, підповз до вікна і щойно випростався, щоб заглянути всередину, як зненацька почув над собою якесь хрюкання (П.  Словник української мови у 20 томах
3. хрюкання — ХРЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. хрю́кати і звуки, утворювані цією дією. Андрій, скрадаючись попід стінкою, підповз до вікна і щойно випростався, щоб заглянути всередину, як зненацька почув над собою якесь хрюкання (Панч, І, 1956, 312)...  Словник української мови в 11 томах