художниця

худо́жниця

-і.

1》 Жін. до художник.

2》 ж. Гімнастка в художній гімнастиці.

Значення в інших словниках

1. художниця — худо́жниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. художниця — ХУДО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до худо́жник. Зоставшися самотою, професор надумався та й пішов навідати художницю Петрову (А. Кримський); [Тоня:] А яка [Сусана] художниця – розкіш. Зараз вона малює “Китайську казку” для нашого театру (І.  Словник української мови у 20 томах
3. художниця — ХУДО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до худо́жник. Зоставшися самотою, професор надумався та й пішов навідати художницю Петрову (Крим., II, 1972, 133); [Тоня:] А яка [Сусана] художниця — розкіш. Зараз вона малює «Китайську казку» для нашого театру (Коч.  Словник української мови в 11 томах