художниця

ХУДО́ЖНИЦЯ, і, ж.

Жін. до худо́жник.

Зоставшися самотою, професор надумався та й пішов навідати художницю Петрову (А. Кримський);

[Тоня:] А яка [Сусана] художниця – розкіш. Зараз вона малює “Китайську казку” для нашого театру (І. Кочерга);

Художниця-самоук здобула визнання, їй присвоєно найпочесніше звання, її прийнято до членів Спілки художників (М. Чабанівський);

Художниці Петриківки не тільки створюють свої чудові вироби, але й передають досвід іншим майстрам-фарфористам (з наук. літ.);

Щодо палітри, якою користувалася виконавиця орнаменту тарілки, може бути кілька думок. Або таке кольорове рішення виникло також під впливом українського народного мистецтва.., або художниця використала у своїй роботі кольори посуду волокитинського заводу (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. художниця — худо́жниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. художниця — -і. 1》 Жін. до художник. 2》 ж. Гімнастка в художній гімнастиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. художниця — ХУДО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до худо́жник. Зоставшися самотою, професор надумався та й пішов навідати художницю Петрову (Крим., II, 1972, 133); [Тоня:] А яка [Сусана] художниця — розкіш. Зараз вона малює «Китайську казку» для нашого театру (Коч.  Словник української мови в 11 томах