худібка

худі́бка

-и, ж.

1》 Пестл. до худоба 1).

2》 діал. Зменш.-пестл. до худоба 3).

Значення в інших словниках

1. худібка — худі́бка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. худібка — див. худоба  Словник синонімів Вусика
3. худібка — ХУДІ́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Сіно вигнило, – нічим худібку прогодувати до весни (І. Франко); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Н.  Словник української мови у 20 томах
4. худібка — Худі́бка, -ки, -бці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. худібка — ХУДІ́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Сіно вигнило,— нічим худібку прогодувати до весни (Фр., І, 1955, 131); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. худібка — Худібка, худібонька, худібочка, -ки ж. ум. отъ худоба.  Словник української мови Грінченка