царедворець
царедво́рець
-рця, ч., книжн., заст.
Особа, що обіймає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовицаредво́рець
-рця, ч., книжн., заст.
Особа, що обіймає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови