царедворець

ЦАРЕДВО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн., заст. Особа, що займає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний.

Від сонцем накупаного Криму до скрижанілого Соловецького монастиря підіймався в надії обезволений люд чорної роботи і чорної землі. І щоб приборкати, пригнути його, ночей не спали і цар, і кат, і царедворець… (Стельмах, І, 1962, 616);

Він [Бальзак] допомагав Евеліні вишукувати добірні, значущі фрази, якими можна було переконати царедворців, що шлюб її з іноземцем та виїзд за кордон не може стати на перешкоді володінню маєтністю (Рибак, Помилка.., 1956, 300).

Значення в інших словниках

1. царедворець — царедво́рець іменник чоловічого роду, істота книжн., арх.  Орфографічний словник української мови
2. царедворець — Царський слуга, придворець, як ім. зап. придворний.  Словник синонімів Караванського
3. царедворець — ЦАРЕДВО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн., заст. Особа, що займає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний. Від сонцем накупаного Криму до скрижанілого Соловецького монастиря підіймався в надії обезволений люд чорної роботи і чорної землі.  Словник української мови у 20 томах
4. царедворець — -рця, ч., книжн., заст. Особа, що обіймає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. царедворець — ПРИДВО́РНИЙ у знач. ім., ЦАРЕДВО́РЕЦЬ книжн., заст., НАДВІ́РНИЙ заст. Повно було (при палаці) придворних, ключників, замочників, стольників (П.  Словник синонімів української мови
6. царедворець — Царедворець, -рця м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу. Рудч. Ск. І. 98.  Словник української мови Грінченка