цвілий
I цв`ілий-а, -е.
Такий, що відцвів (про квітку, дерево тощо).
II цвіл`ий-а, -е.
1》 Укритий цвіллю.
2》 Який втратив первісний природний колір, вицвів.
3》 перен., розм. Укритий прищами, миршавий (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної української мови