цвірінькати
цвірі́нькати
-аю, -аєш, недок.
1》 Видавати звуки "цвірінь-цвірінь" (про горобців та деяких інших птахів); щебетати.
2》 Видавати характерні тріскотливі звуки (про цвіркунів, коників); сюрчати.
|| Про подібні звуки, утворювані різними предметами, інструментами.
3》 перен., розм. Говорити швидко, голосно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови