цинкований

цинко́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цинкувати.

2》 у знач. прикм. Покритий цинком; оцинкований.

Значення в інших словниках

1. цинкований — цинко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. цинкований — ЦИНКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до цинкува́ти. 2. у знач. прикм. Покритий цинком; оцинкований. Всі теслі й столяри з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (П.  Словник української мови у 20 томах
3. цинкований — цинкований карт. позначений, мічений (ст): Цинковані карти (Горбач)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. цинкований — ОЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИ́НКОВИЙ. Жив староста у великому будинку під оцинкованим дахом (Ю. Збанацький); Теслі й столярі з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (П.  Словник синонімів української мови
5. цинкований — ЦИНКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цинкува́ти. 2. у знач. прикм. Покритий цинком; оцинкований. Всі теслі й столяри з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (Козл.  Словник української мови в 11 томах