Значення в інших словниках
-
цс —
цс вигук незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
цс —
ЦС, ЦСС, виг. Уживається як заклик до тиші, мовчання. Цс! Під хатою скриплять Санки на причіпку; В двір, бояри гомонять – Ідуть сватать дівку (Л. Боровиковський); – Цс... – цикнула жінка на нього, – там Доря (М.
Словник української мови у 20 томах
-
цс —
ЦС, ЦСС, виг. Уживається як заклик до тиші, мовчання. — Цс…— цикнула жінка на нього,— там Доря (Коцюб., II, 1955, 367); Я почув поруч дитячий голосний шепіт: — Ма, дивись, який страшний цей дядя! У нього зовсім немає очей, тільки окуляри! — Цсс! — насварив хтось дитину (Ю. Янов., II, 1954, 73).
Словник української мови в 11 томах