Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
цькування —
цькува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
цькування —
ЦЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. цькува́ти. [Голоси:] А де ж пантера? – Он же, там сидить, мов кіт, напроти варвара... Гиджа!.. (Регіт, тупання, цькування) (Леся Українка); Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Воно приносило садистам справжню насолоду (В. Козаченко).
Словник української мови у 20 томах
цькування —
ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ кого, чого і без додатка (з метою пригноблення), ГОНІ́ННЯ, ГОНЬБА́ на кого, рідше, НА́ГІНКА розм.; ЦЬКУВА́ННЯ кого, чого і без додатка (особливо жорстоке).
Словник синонімів української мови
цькування —
Цькува́ння, -ння, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цькування —
ЦЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. цькува́ти. [Голоси:] А де ж пантера? — Он же, там сидить, мов кіт, напроти варвара… Гиджа!.. (Регіт, тупання, цькування) (Л. Укр., II, 1951, 541); Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт.
Словник української мови в 11 томах
цькування —
Цькування, -ня с. Травля собаками.
Словник української мови Грінченка